Томас Юнг

Досягнення у фізиці:


дослідження в області механіки суцільних середовищ, оптики.
Пояснив акомодацію ока
першим описав астигматизм
заклав основи теорії капілярних явищ.


Певний час публікував свої наукові роботи анонімно, щоб не зашкодити своїй медичні практиці.



Огюстен Жан Френель
Відкриття Френеля та його математична дедукція базувалася на експериментальній роботі Томаса Юнга, що дозволило поширити хвильову теорію світла на більш широкий клас оптичних явищ. В 1817 році Юнг запропонував невелику поперечну компоненту до світла, при цьому зберігаючи домінуючий вклад повздовжньої компоненти. Френель в 1821 зміг за допомогою математичних методів довести, що поляризація може бути тільки в тому випадку, якщо світло є повністю поперечне, без повздовжньої вібрації. Френель запропонував гіпотезу захвату ефіру для пояснення чисельних астрономічних спостережень.

Ісаак Ньютон


Ньютон сформулював основні закони класичної механіки
відкрив закон всесвітнього тяжіння, дисперсію світла,
розвинув корпускулярну теорію світла,
розробив (незалежно від Готфріда Лейбніца) диференціальне та інтеґральне числення.



Йозеф фон Фраунгофер Крім удосконалень, введених Фраунгофером у виготовлення оптичного скла і особливо великих ахроматичних об’єктивів, крім винайдених нимгеліометра і окулярних мікрометрів, Фраунгофер залишив два класичних наукових дослідження.В мемуарах «Bestimmung d. Brechungs und d. Farbenzerstreuungs-Vermögens verschiedener Glasarten, in Bezug auf d. Vervollkommung achromatischer Fernröhre» Фраунгофер згадує вперше про постійні лінії сонячного спектра (згодом названих фраунгоферовими лініями, дає докладний малюнок сонячного спектра і вказує на використання цих ліній при визначенні показників заломлення оптичних середовищ. В іншому творі «Neue Modification d. Lichts durch gegenseitig e Einwirkung und Beugung d. Strahlen und Gesetzte derselben» Фраунгофер описав явища в оптичній дифракційної решітці і її застосування до визначення довжини світлових хвиль. За досягнення у науці і техніці Фраунгоферу поставлений в Мюнхені пам’ятник.
Його ім’ям названо наукове-дослідне Товариство Фраунгофера, до складу якого входить інститутів Фраунгоферський інститут інтегральних схем, розробник алгоритму MP3.

ДКР (субота)

Гендрік Антон Лоренц (1853 — 1928) — нідерландський фізик.

     Створив класичну електронну теорію, за допомогою якої пояснив багато електричних та оптичних явищ, в тому числі ефект Зеємана. Розробив електродинаміку рухомих середовищ. Вивів перетворення, названі його іменем.

     Г. Лоренц близько підійшов до створення теорії відносності. 

    Лауреат нобелівської премії з фізики (1902, спільно з П. Зеєманом).

    «... ми сподіваємося, що електронна гіпотеза, оскільки вона прийнята в різних розділах фізики, веде до загальної теорії, яка охопить багато областей фізики і хімії. Можливо, що на цьому довгому шляху вона сама повністю перебудується »

— Гендрік Антон Лоренц, при врученні Нобелівської премії

   Розвинув електромагнітну теорію світла і електронну теорію матерії, а також сформулював самоузгоджену теорію електрики, магнетизму і світла.

Ампер Андре-Марі  — (20 січня 1775, Ліон — † 10 червня 1836, Марсель) —французький фізик і математик, творець основ електродинаміки.

Одиниця виміру сили струму в СІ названа на його честь — ампер.

Створив першу теорію, яка виражала зв'язок електричних і магнітних явищ. Йому належить гіпотеза (в розвитку) про природу магнетизму,яка значно вплинула на розвитоквчення про магнітні явища: магнітні властивості тіл зумовлені наявністю в них молекулярних електричних струмів. 

Відкрив закон взаємодії електричних струмів.

Запропонував першу теорію магнетизму.

Також написав праці з теорії ймовірностей та застосування варіаційного числення в механіці.

Ввів терміни "кінематика" та "кібернетика".  

Ампер

Ампер Андре-Марі  — (20 січня 1775, Ліон — † 10 червня 1836, Марсель) —французький фізик і математик, творець 10 червня 1836, Марсель основ електродинаміки.

Одиниця виміру сили струму в СІ названа на його честь — ампер.

Створив першу теорію, яка виражала зв'язок електричних і магнітних явищ. Йому належить гіпотеза (в розвитку) про природу магнетизму,яка значно вплинула на розвитоквчення про магнітні явища: магнітні властивості тіл зумовлені наявністю в них молекулярних електричних струмів. 

Відкрив закон взаємодії електричних струмів.

Запропонував першу теорію магнетизму.

Також написав праці з теорії ймовірностей та застосування варіаційного числення в механіці.

Ввів терміни "кінематика" та "кібернетика".  

Йоганн Карл Фрідріх Гаус  (30 квітня 1777 Брауншвейг — 23 лютого 1855 Геттінген) — німецький математик, астроном, геодезист та фізик.

Разом з Вебером Ґаус створив абсолютну систему електромагнітних одиниць і сконструював у 1833 перший в Німеччині електромагнітний телеграф. Йому належить створення загальної теорії магнетизму та основ теорії потенціалу.
  
 Він дослідив і встановив ряд нових законів у теорії рідин, теорії, магнетизму тощо. Наслідком важливих розробок були такі праці: «Про один важливий закон механіки» (1820), «Загальні початки теорії рівноваги рідин» (1832), «Загальна теорія земного магнетизму» (1838). У 1832 р. Ґаус опублікував важливу статтю «Про абсолютне вимірювання магнітних величин».
 
 Він і конструював прилад для вимірювання магнітних величин (магнітометр), виконав перше обчислення положення південного магнітного полюса Землі, яке дало дуже мале відхилення від справжнього положення.  

 Винайшов електромагнітний спосіб зв'язку (1834).

 Ґаус любив відпочивати: робив прогулянки до літературного музею, читав художню літературу німецькою, англійською і російською мовами. Ґаус високо оцінював російську культуру і шанував талановитий російський народ. 

Нікола Тесла (10 липня 1856, Хорватія — † 7січня 1943, США ) — сербський таамериканський винахідник і фізик. Тесла найбільш відомий своїми винаходами в областіелектрики,магнетизму та електротехніки. 

Одиниця вимірювання магнітної індукції в СІ назавна на його честь — тесла.
  
Теслі належать винаходи змінного струму, поліфазової системи та електродвигуна з перемінним струмом. 

Був ключовою фігурою при побудові першої гідроелектростанції на Ніагарському водоспаді.

Тесла вперше розробив принципи дистанційного керування, основи лікування струмами високої частоти, побудував перші електричні годинники, двигун на сонячній енергії й багато іншого.

Нікола Тесла створив генератор змінного струму, опираючись на принципи обертання магнітних полів, і тим самим надав людству можливість широкого використання електрики.

Досліди Тесли пов'язували з проблемою Тунгуського метеориту. Зокрема, припускають, що так званий Тунгуський метеорит насправді не був метеоритом, а трагедія була викликана черговим експериментом Тесли.

Ганс Крістіан Ерстед (14 серпня 1777 — † 9 березня 1851) — данський вчений-фізик, дослідник електромагнетизму і хімік. У 1820 році відкрив зв'язок між електричним та магнітним полем, помітивши дію електричного струму на магнітну стрілку.

Найважливіша наукова заслуга Ерстеда — встановлення зв'язку між електричними і магнітними явищами в дослідах по відхиленню магнітної стрілки під дією провідника із струмом. Повідомлення про ці досліди, опубліковане в 1820, викликало велике число досліджень, які у результаті привели до створення електродинаміки та електротехніки.

Вивчав також стисливість рідин, використовуючи винайдений (1822) ним п'єзометр.

                     Першим (1825) отримав відносно чистий алюміній.

  
                     На його честь названа одиниця напруженості магнітного поля – ерстед. 

                     Перебував під впливом філософії Іммануїла Канта.

Дкр 2.9